Лейоміома матки є досить поширеним захворюванням, яке найчастіше зустрічається у жінок від 35 до 50 років. Хоча в деяких випадках вузли на матки можуть виникнути у більш ранньому віці. Для багатьох цей діагноз звучить досить моторошно, адже ще недавно основним методом лікування була гістеректомія (видалення вузла разом з маткою). Вважалося, що з часом вона може перерости у рак. Але наукових підтверджень щодо цього немає, тому для лікарів важливо зберегти не тільки здоров'я, а й репродуктивну систему жінки.
Що ж собою являє міома? ⠀
Це доброякісне новоутворення, що складається з м'язової тканини матки. Якщо її склад входить також тканина сполучна, вона називається фіброміомою. Залежно від її розташування вона може бути субмукозною (у порожнині матки), інтрамуральною (у стінці матки), субсерозною (на стінці матки) або змішаним типом. Кількість - може бути як один вузол, і кілька.
Що ж є причиною виникнення цієї освіти? ⠀
Спадковий фактор, вплив навколишнього середовища, що передують оперативні втручання (аборти, вишкрібання тощо), ожиріння (у зв'язку з порушенням обміну речовин), а також цукровий діабет можуть бути причиною цього захворювання. Крім цього, міома залежить від гормонів таких як естроген і прогестерон. Тому за підвищеної їх концентрації може виникнути зростання вузлів.
Як планувати вагітність при міомі? ⠀
Все залежить від розташування вузла, його розміру та стані жінки. Наприклад, невеликі вузли розташовані в товщі матки по суті є перешкодою для зачаття і виношування. Але якщо вузол не доводиться субмукозною, тобто в порожнині, він поводиться як спіраль, і може бути причиною безпліддя. Хоча у багатьох випадках міома який завжди є перешкодою наступу вагітності. Але важливо розуміти, що її наявність може впливати протягом вагітності, водночас як і сама вагітність впливає на міому.
Тому якщо у пацієнтки вузол розміром біліший ніж 8 см (незалежно від розташування), її турбують болі та кровотечі (рясні менструації можуть призвести до анемії), вузол знаходиться в порожнині матки або на її стінках з наявністю ніжки (яка має ризик перекрутитись), таких випадках (незалежно від планування вагітності) проводять міомектомію (видалення вузла хірургічним шляхом – гістерорезектоскопія або лапароскопія, іноді лапаротомія) у поєднанні з гормональним консервативним лікуванням.
Щодо вагітності при міомі, більшість майбутніх мам виношують дітей без особливих проблем. У перші місяці під дією гормонів ріст міоми може збільшитись, а в останньому триместрі навпаки сповільнитися, тим самим позитивно впливаючи на пухлину.
У кожному даному випадку тактика лікування своя. Одні можуть планувати вагітність та виношувати без особливих ризиків для мами та малюка. Для інших варто позбутися її ще до зачаття. Отже, визначити хід дій щодо міоми бажано ще до настання вагітності.
