Внесок кожного у перемогу над ворогом - безцінний!
Внесок кожного у перемогу над ворогом - безцінний!
Боротьба із ворогом триває. Хоча йде лише десятий день, суб’єктивне відчуття - що минуло десять років. Настільки важкими і насиченими були і залишаються ці дні.
Так, ми втомилися. Всі. Незалежно від того, де ми знаходимося і що саме робимо. Стомилися від необхідності нести вахту 24/7. Стомилися від розуміння, що перемога - не завтра і не післязавтра.
Але чого ми точно не можемо дозволити собі - применшувати свій внесок у нашу боротьбу і нашу перемогу. Внесок кожного з нас. Не можемо дозволити собі почуття розпачу і безпорадності від натиску і нелюдської суті ворога.
Наші захисники і захисниці роблять неймовірні речі на фронті - знищуючи живу силу і техніку ворога. Вони запекло обороняються шаленій силі окупанта і переходять у контрнаступи. Прості неозброєні люди героїчно виходять назустріч колонам окупантів та захоплюють ворожу техніку. Сили тероборони б’ються на рівні регулярних частин і полюють на диверсантів.
Але разом із тим, боротьба йде не лише безпосередньо на лініях фронту. Тисячі, десятки тисяч людей невтомно працюють волонтерами, у Кібер-військах, Інтернет-військах, у соцмережах. Не рахуючись з власним часом і силами, які майже не встигають відновити. Перебуваючи під обстрілами у бомбосховищах. Збираючи і відправляючи і зброю, і засоби захисту, і гуманітарку. Атакуючи ворожі повідомлення в соцмережах.
На захисників України сьогодні перетворилися журналісти і піарники, айтішники і блогери, медики і вчителі, режисери і оператори. Кожен допис і кожен блог, кожне відео і лист російським матерям, кожен заклик до друзів на Заході, кожен вантаж на фронт, кожна гуманітарка, відправлена на Київ, Харків чи Маріуполь - все це складові великого протистояння ворогу і великої перемоги України, яка неминуче станеться.
Сьогодні є велики справи, які робить український народ. Але маленьких справ немає. Все, що робить кожен з нас - частина великого. По цеглинці ми будуємо нову Україну - велику, заможну, стійку до загроз, єдину і неподільну.
Щиро дякую кожному, хто долучається до оборони країни від агресора. В свій спосіб і своєю мірою. Ви всі - неймовірні. Ви всі - гордість нації. Не знецінюйте важливість навіть такої дії як коментаря для російського користувача про правду в Україні в соцмережах. Не уподібнюйтеся сусідам, які думають, що старання однієї людини марні.
Втома - це нормально для кожної людини. А от відчай - це точно не про українців. Тримаймося, шануймося і боремося - бо Україна того варта!
??
