#НЕВІДОМЕ_ПРО_ВІДОМИХ: ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – випускник Полтавського педінституту, який став класиком педагогічної думки ХХ століття

«Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний», – саме так означив місію кожного з нас випускник філологічного факультету Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, відомий на увесь світ педагог Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970).
Феномен особистості Василя Сухомлинського характеризує його творча спадщина. 48 книг, понад 600 статей, оповідання і казки (понад 1500 назв), що вийшли мільйонними накладами (загалом понад 15 млн.) 53 мовами народів світу. Книгу-символ гуманістичної педагогіки «Серце віддаю дітям», за яку автор був удостоєний першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973) та Державної премії УРСР (1974), видано 55 разів 32 мовами.


Студентські роки – незабутня сторінка життя. Про полтавський період В. Сухомлинський пригадував: «Мені випало щастя два роки навчатися в Полтавському педагогічному інституті. Кажу випало щастя, бо нас, двадцятирічних юнаків і дівчат, оточувала в Полтавському педагогічному інституті атмосфера творчої мислі, допитливості, жадоби до знань. Я з гордістю називаю Полтавський педагогічний інститут своєю alma mater… Нам, майбутнім філологам-словесникам, зуміли заронити в серце живучі зерна любові до слова, до літератури – це, на мою думку, найголовніше».
Яке б то щастя було – запросити нині Василя Олександровича до діалогу! Його роздуми та ідеї не втратять своєї актуальності і через століття, вони – «педагогічні студії» для вчителів, батьків, вихователів, усіх, хто не байдужий до процесу становлення особистості, громадянина.

Виплекані педагогом щирі поради, що йдуть від серця до серця, породжують розумові, моральні, естетичні почуття:
► «Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним, товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай та шануй матір і батька, вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею».
► «Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим що можна. Перевіряй свої вчинки... Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре».
► «Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство».
Тонким психологізмом та глибиною педагогічного спостереження характеризуються роздуми Василя Сухомлинського про виховання:
► «Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе».
► «Дитина – дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька».
► «Учитель творить Людину. Ці мудрі й ваговиті слова можна сказати тільки про матір і батька».
Влучністю та мудрістю вирізняються крилаті вислови Василя Олександровича про навчальний процес та учительську працю:
► «Знання без виховання – меч в руках божевільного»
► «Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа – це передусім учитель. Особистість учителя – наріжний камінь виховання».
► «Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе».
► «До хорошого уроку учитель готується все життя».
► «Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості.
► «Школа – не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи – виховання здібностей».
► «Велика виховна сила школи народжується там, де у людини, перед якою тільки відкривається життя, є улюблений учитель».



Василь Сухомлинський гостро і влучно апелював до учасників освітнього процесу, громади щодо важливості патріотичного виховання молоді, формування свідомого громадянина, розвитку кращих людських якостей і протидії моральним вадам:
► «Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо».
► «Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість – радість споживання».
► «Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане гарним громадянином».
► «Багато лих мають своїми коренями саме те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми бажаннями».
► «Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, – з усякого погляду справжня людина».
Особливу увагу педагог приділяв вихованню почуттів молоді, формуванню у них правильного розуміння любові, поваги між чоловіком і жінкою:
► «Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини».
► «Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість».
► «Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива».
► «Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов».
► «Для того, щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок».
Як філолог, залюблений у мову, Василь Сухомлинський влучно схарактеризував головний інструмент виховного впливу:
«Слово – найтонший дотик до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі…».
Велет освітянської думки, носій педагогічної мудрості світового масштабу завжди мав власну точку зору і відповідь на різні життєві питання. Як би він визначив сенс свого існування? Думається, що відповідь була б такою: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи відповідаю: Любов до дітей» (В. Сухомлинський)
Більше дізнатися про життєвий шлях та творчий доробок Василя Олександровича Сухомлинського зможете за покликанням: http://philonew.pnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/12/%D0%92.-%D0%9E.-%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-2.pdf