Стаття 40 Кримінального Кодексу України: роз'яснення
З початку повномасштабного вторгнення наші Збройні сили звільнили понад 50% території, які окупувала країна-терорист росія. З українським прапором туди повертається українське законодавство та права людини, і життя на цих територіях потроху відновлюється.
Проте і звільнену, і тимчасово окуповану територію пов’язує одна річ - тимчасова присутність там російської армії, яка куди б не ступила вдається до жахливих речей аби змусити українське населення до співпраці.
Запам’ятайте, що якщо особа порушила закон та пішла на співпрацю з ворогом внаслідок фізичного або/та психологічного примусу, який буде доведено, може розраховувати на захист своїх прав!
До фізичного примусу відноситься фізичне насильство таке, як: зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості, катування тощо.
Під психічним примусом же розуміють вплив на психіку особи через тиск на свідомість із застосуванням погроз насильства щодо неї, її рідних, близьких тощо.
Тож людина звільняється від відповідальності у разі доведення того, що вона зашкодила правоохоронюваним інтересам у наслідок застосування фізичного та/чи психологічного примусу над нею. Таке право гарантується статтею 40 Кримінального кодексу України, а питання крайньої необхідності регулюється статтею 39 цього ж кодексу.
